знищувати —
-ую, -уєш, недок., знищити, -щу, -щиш, док., перех. 1》 Вбиваючи, нищачи і т. ін., припиняти існування кого-, чого-небудь, призводити до загибелі, смерті. || Руйнувати, псувати що-небудь, ламаючи, рвучи і т. ін. || Скасовувати, ліквідувати що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
знищувати —
ЛІКВІДУВА́ТИ (припиняти діяльність якої-небудь організації, установи, закладу, підприємства, дію угоди тощо), ЗНИ́ЩУВАТИ, СКАСО́ВУВАТИ, КАСУВА́ТИ рідко; РОЗПУСКА́ТИ (про організацію, установу, виборний орган і т. ін.). — Док.
Словник синонімів української мови
знищувати —
Зни́щувати, -щую, -щуєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
знищувати —
ЗНИ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗНИ́ЩИТИ, щу, щиш, док., перех. 1. Вбиваючи, нищачи і т. ін., припиняти існування кого-, чого-небудь, призводити до загибелі, смерті. Якщо ворог не здається — його знищують (Укр.. присл.., 1955, 426); Філоксера..
Словник української мови в 11 томах
знищувати —
Знищувати, -щую, -єш сов. в. знищити, -щу, -щиш, гл. Уничтожать, уничтожить, истреблять, истребить. Знищу, — каже, — його з землі, знищу усе, од чоловіка до скотини. Опат. 15.
Словник української мови Грінченка