Значення в інших словниках
-
зніяковіти —
[з(‘)н'ійаков'ітие] -в'ійу, -в'ійеиш і [з(‘)н'ійакоув'ітие] -в'ійу, -в'ійеиш
Орфоепічний словник української мови
-
зніяковіти —
зніяковію, зніяковієш, док. Відчути ніяковість, збентеження, сором; збентежитися, засоромитися. || Виявити, виразити ніяковість, збентеження, засоромленість.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
зніяковіти —
ЗБЕНТЕ́ЖИТИСЯ (прийти в стан замішання, зніяковіння), ЗНІЯКОВІ́ТИ, ЗНІ́ТИТИСЯ, ЗАМІША́ТИСЯ, ЗАМ'Я́ТИСЯ, ЗАСОРО́МИТИСЯ, СКОНФУ́ЗИТИСЯ розм., СТУШУВА́ТИСЯ розм., ЗМІША́ТИСЯ рідко. — Недок.
Словник синонімів української мови
-
зніяковіти —
Зні́яковіти, -вію, -вієш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
зніяковіти —
ЗНІЯКОВІ́ТИ, зні́якові́ю, зні́якові́єш, док. Відчути ніяковість, збентеження, сором; збентежитися, засоромитися. Настя зовсім зніяковіла і, ховаючи очі, смикала косу (Тулуб, Людолови, І, 1957, 57); Читач при живій зустрічі може зніяковіти...
Словник української мови в 11 томах