Орфографічний словник української мови

зоріння

зорі́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зоріння — -я, с. Дія за знач. зоріти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зоріння — ЗОРІ́ННЯ, я, с., поет. Дія і стан за знач. зорі́ти 1–4. А коло мене лиш твоя блакитна троянда Похилила голівку [головку] і зів'яла на зорінні (В. Вовк, пер. з тв.  Словник української мови у 20 томах