зоріння

зорі́ння

-я, с.

Дія за знач. зоріти.

Значення в інших словниках

1. зоріння — зорі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. зоріння — ЗОРІ́ННЯ, я, с., поет. Дія і стан за знач. зорі́ти 1–4. А коло мене лиш твоя блакитна троянда Похилила голівку [головку] і зів'яла на зорінні (В. Вовк, пер. з тв.  Словник української мови у 20 томах