зоріння

зорі́ння

-я, с.

Дія за знач. зоріти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зоріння — зорі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. зоріння — ЗОРІ́ННЯ, я, с., поет. Дія і стан за знач. зорі́ти 1–4. А коло мене лиш твоя блакитна троянда Похилила голівку [головку] і зів'яла на зорінні (В. Вовк, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах