зоріння

зорі́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зоріння — -я, с. Дія за знач. зоріти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зоріння — ЗОРІ́ННЯ, я, с., поет. Дія і стан за знач. зорі́ти 1–4. А коло мене лиш твоя блакитна троянда Похилила голівку [головку] і зів'яла на зорінні (В. Вовк, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах