Орфографічний словник української мови

зримий

зри́мий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зримий — -а, -е. Який сприймається зором, видимий; відкритий, приступний для зору. || перен. Відчутний, виразний, помітний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зримий — ВИ́ДИ́МИЙ (який можна побачити, помітити), ЗРИ́МИЙ. Він завжди останнім і з видимою неохотою кидав її (роботу) (М. Коцюбинський); І видимими і невидимими сльозами оплакувала (Мар'яна) свій гріх (М.  Словник синонімів української мови
  3. зримий — ЗРИ́МИЙ, а, е. Який сприймається зором, видимий; відкритий, приступний для зору. Кожен квіт, поміж травою зримий, Мені безмежно серце чарував (Рильський, Братерство, 1950, 62); В імпровізованій п’єсі, окрім зримих дійових осіб...  Словник української мови в 11 томах