зримий

зри́мий

-а, -е.

Який сприймається зором, видимий; відкритий, приступний для зору.

|| перен. Відчутний, виразний, помітний.

Значення в інших словниках

1. зримий — зри́мий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. зримий — ВИ́ДИ́МИЙ (який можна побачити, помітити), ЗРИ́МИЙ. Він завжди останнім і з видимою неохотою кидав її (роботу) (М. Коцюбинський); І видимими і невидимими сльозами оплакувала (Мар'яна) свій гріх (М.  Словник синонімів української мови
3. зримий — ЗРИ́МИЙ, а, е. Який сприймається зором, видимий; відкритий, приступний для зору. Кожен квіт, поміж травою зримий, Мені безмежно серце чарував (Рильський, Братерство, 1950, 62); В імпровізованій п’єсі, окрім зримих дійових осіб...  Словник української мови в 11 томах