Орфографічний словник української мови

зрівноважений

зрівнова́жений

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зрівноважений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зрівноважити. 2》 у знач. прикм., рідко. Те саме, що урівноважений 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зрівноважений — ЗРІВНОВА́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зрівнова́жити. 2. у знач. прикм., рідко. Те саме, що урівнова́жений 2. Зрівноважений дух, мудра розсудливість.. — От супутники бідності (Зеров, Вибр., 1966, 380).  Словник української мови в 11 томах