зрівноважений

ЗРІВНОВА́ЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до зрівнова́жити.

2. у знач. прикм., рідко. Те саме, що урівнова́жений 2.

Зрівноважений дух, мудра розсудливість.. — От супутники бідності (Зеров, Вибр., 1966, 380).

Значення в інших словниках

1. зрівноважений — зрівнова́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зрівноважений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зрівноважити. 2》 у знач. прикм., рідко. Те саме, що урівноважений 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови