зрівноважений

зрівнова́жений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зрівноважити.

2》 у знач. прикм., рідко. Те саме, що урівноважений 2).

Значення в інших словниках

1. зрівноважений — зрівнова́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зрівноважений — ЗРІВНОВА́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зрівнова́жити. 2. у знач. прикм., рідко. Те саме, що урівнова́жений 2. Зрівноважений дух, мудра розсудливість.. — От супутники бідності (Зеров, Вибр., 1966, 380).  Словник української мови в 11 томах