зрівноважений
зрівнова́жений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зрівноважити.
2》 у знач. прикм., рідко. Те саме, що урівноважений 2).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зрівноважений — зрівнова́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- зрівноважений — ЗРІВНОВА́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зрівнова́жити. 2. у знач. прикм., рідко. Те саме, що урівнова́жений 2. Зрівноважений дух, мудра розсудливість.. — От супутники бідності (Зеров, Вибр., 1966, 380). Словник української мови в 11 томах