зрівноважений
ЗРІВНОВА́ЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до зрівнова́жити.
2. у знач. прикм., рідко. Те саме, що урівнова́жений 2.
Зрівноважений дух, мудра розсудливість.. — От супутники бідності (Зеров, Вибр., 1966, 380).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зрівноважений — зрівнова́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- зрівноважений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зрівноважити. 2》 у знач. прикм., рідко. Те саме, що урівноважений 2). Великий тлумачний словник сучасної мови