1. Словник української мови в 11 томах

зрібний

ЗРІ́БНИЙ, а, е, розм. Витканий домашнім, кустарним способом (про полотно).

Був [хлопець] одягнений бідно, в брудній сорочці зрібного полотна та в чорнім повстянім капелюсі (Фр., IV, 1950, 388);

// Пошитий з такого полотна.

Приповідають — за цілий город з хатою дав багач дідові вісім шісток усього і зрібні штани полатані (Козл., Ю Крук, 1950, 101).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зрібний — Зрі́бний: — (полотно, сорочка): грубий [IV] — витканий домашнім, кустарним способом [51] — грубий (сорочка) [V] — з грубого полотна [II,VI] — з сирового полотна [X,XI] — зношений, спрацьований [47] — зрібна сорочка: з грубого селянського полотна... Словник з творів Івана Франка
  2. зрібний — зрі́бний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  3. зрібний — -а, -е, розм. Витканий домашнім, кустарним способом (про полотно). || Пошитий з такого полотна. Великий тлумачний словник сучасної мови