урівноважений
урівнова́жений
(врівноважений), -а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до урівноважити.
|| урівноважено (врівноважено), безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм.Який уміє володіти собою, відзначається витримкою; стриманий (про людину).
|| Який виражає витримку, спокій.
Великий тлумачний словник сучасної української мови