Великий тлумачний словник сучасної мови

урівноваження

урівнова́ження

(врівноваження), -я, с.

Дія за знач. урівноважити.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. урівноваження — урівнова́ження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. урівноваження — УРІВНОВА́ЖЕННЯ (ВРІВНОВА́ЖЕННЯ), я, с. Дія за знач. урівнова́жити. – Таким чином, – говорив І. П. Павлов, – великі півкулі є органом..  Словник української мови у 20 томах
  3. урівноваження — Урівнова́ження, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. урівноваження — УРІВНОВА́ЖЕННЯ (ВРІВНОВА́ЖЕННЯ), я, с. Дія за знач. урівнова́жити. — Таким чином, — говорив І. П. Павлов, — великі півкулі є органом.., який спеціалізований на те, щоб постійно здійснювати дедалі більш досконале врівноваження організму з зовнішнім середовищем (Шк. гігієна, 1954, 5).  Словник української мови в 11 томах