урівноваження

урівнова́ження

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. урівноваження — УРІВНОВА́ЖЕННЯ (ВРІВНОВА́ЖЕННЯ), я, с. Дія за знач. урівнова́жити. – Таким чином, – говорив І. П. Павлов, – великі півкулі є органом..  Словник української мови у 20 томах
2. урівноваження — (врівноваження), -я, с. Дія за знач. урівноважити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. урівноваження — Урівнова́ження, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. урівноваження — УРІВНОВА́ЖЕННЯ (ВРІВНОВА́ЖЕННЯ), я, с. Дія за знач. урівнова́жити. — Таким чином, — говорив І. П. Павлов, — великі півкулі є органом.., який спеціалізований на те, щоб постійно здійснювати дедалі більш досконале врівноваження організму з зовнішнім середовищем (Шк. гігієна, 1954, 5).  Словник української мови в 11 томах