урівноваження —
урівнова́ження іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
урівноваження —
УРІВНОВА́ЖЕННЯ (ВРІВНОВА́ЖЕННЯ), я, с. Дія за знач. урівнова́жити. – Таким чином, – говорив І. П. Павлов, – великі півкулі є органом..
Словник української мови у 20 томах
урівноваження —
(врівноваження), -я, с. Дія за знач. урівноважити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
урівноваження —
УРІВНОВА́ЖЕННЯ (ВРІВНОВА́ЖЕННЯ), я, с. Дія за знач. урівнова́жити. — Таким чином, — говорив І. П. Павлов, — великі півкулі є органом.., який спеціалізований на те, щоб постійно здійснювати дедалі більш досконале врівноваження організму з зовнішнім середовищем (Шк. гігієна, 1954, 5).
Словник української мови в 11 томах