урівноваженість —
урівнова́женість іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
урівноваженість —
УРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ (ВРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ), ності, ж. Властивість за знач. урівнова́жений 2. Літня і опасиста вже жінка, вона втратила звичну свою урівноваженість, металась по кухні (П.
Словник української мови у 20 томах
урівноваженість —
(врівноваженість), -ності, ж. Властивість за знач. урівноважений 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
урівноваженість —
ВИ́ТРИМКА (уміння володіти собою в будь-яких обставинах), ВИ́ТРИМАНІСТЬ, СПО́КІЙ, СТІ́ЙКІСТЬ, ХАРА́КТЕР, ВРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ (УРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ), САМОВЛАДА́ННЯ, ХОЛОДНОКРО́ВНІСТЬ, ДИСЦИПЛІ́НА, ВИ́ДЕРЖКА рідко, САМОВЛА́ДА рідко.
Словник синонімів української мови
урівноваженість —
УРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ (ВРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ), ності, ж. Властивість за знач. урівнова́жений 2. Літня і опасиста вже жінка, вона втратила звичну свою урівноваженість, металась по кухні (Кол., Терен..
Словник української мови в 11 томах