Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

урівноважувати

Урівнова́жувати, -жую, -жуєш; урівнова́жити, -ва́жу, -ва́жиш, -ва́жать; -ва́ж, -ва́жмо, -ва́жте

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. урівноважувати — урівнова́жувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. урівноважувати — УРІВНОВА́ЖУВАТИ (ВРІВНОВА́ЖУВАТИ), ую, уєш, недок., УРІВНОВА́ЖИТИ (ВРІВНОВА́ЖИТИ), жу, жиш, док., кого, що. 1. Робити рівним чому-небудь за вагою, зводити до рівноваги. Ядро будь-якого елемента несе позитивний заряд ..  Словник української мови у 20 томах
  3. урівноважувати — (врівноважувати), -ую, -уєш, недок., урівноважити (врівноважити), -жу, -жиш, док., перех. 1》 Робити рівним чому-небудь за вагою, зводити до рівноваги. 2》 перен. Доводити до відповідності з чим-небудь, зрівнювати у якому-небудь відношенні. || Заспокоювати, доводити до нормального стану.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. урівноважувати — УРІВНОВА́ЖУВАТИ (ВРІВНОВА́ЖУВАТИ), ую, уєш, недок., УРІВНОВА́ЖИТИ (ВРІВНОВА́ЖИТИ), жу, жиш, док., перех. 1. Робити рівним чому-небудь за вагою, зводити до рівноваги. Ядро будь-якого елемента несе позитивний заряд..  Словник української мови в 11 томах