Орфографічний словник української мови

урівноважувати

урівнова́жувати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. урівноважувати — УРІВНОВА́ЖУВАТИ (ВРІВНОВА́ЖУВАТИ), ую, уєш, недок., УРІВНОВА́ЖИТИ (ВРІВНОВА́ЖИТИ), жу, жиш, док., кого, що. 1. Робити рівним чому-небудь за вагою, зводити до рівноваги. Ядро будь-якого елемента несе позитивний заряд ..  Словник української мови у 20 томах
  2. урівноважувати — (врівноважувати), -ую, -уєш, недок., урівноважити (врівноважити), -жу, -жиш, док., перех. 1》 Робити рівним чому-небудь за вагою, зводити до рівноваги. 2》 перен. Доводити до відповідності з чим-небудь, зрівнювати у якому-небудь відношенні. || Заспокоювати, доводити до нормального стану.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. урівноважувати — Урівнова́жувати, -жую, -жуєш; урівнова́жити, -ва́жу, -ва́жиш, -ва́жать; -ва́ж, -ва́жмо, -ва́жте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. урівноважувати — УРІВНОВА́ЖУВАТИ (ВРІВНОВА́ЖУВАТИ), ую, уєш, недок., УРІВНОВА́ЖИТИ (ВРІВНОВА́ЖИТИ), жу, жиш, док., перех. 1. Робити рівним чому-небудь за вагою, зводити до рівноваги. Ядро будь-якого елемента несе позитивний заряд..  Словник української мови в 11 томах