урівноважено —
УРІВНОВА́ЖЕНО (ВРІВНОВА́ЖЕНО). Присл. до урівнова́жений 2. Було б найкраще, якби я могла, поки зовсім поправлюсь, жити спокійно, врівноважено і щоб ніщо мені не натягало нервів (Леся Українка); – Не роби таких гримас, Зоню...
Словник української мови у 20 томах
урівноважено —
(врівноважено). Присл. до урівноважений 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
урівноважено —
УРІВНОВА́ЖЕНО (ВРІВНОВА́ЖЕНО). Присл. до урівнова́жений 2. Було б найкраще, якби я могла, поки зовсім поправлюсь, жити спокійно, врівноважено і щоб ніщо мені не натягало нервів (Л. Укр., V, 1956, 289); — Не роби таких гримас, Зоню, — врівноважено застерегла її Олена (Вільде, Сестри.., 1958, 288).
Словник української мови в 11 томах