урівноважено
УРІВНОВА́ЖЕНО (ВРІВНОВА́ЖЕНО). Присл. до урівнова́жений 2.
Було б найкраще, якби я могла, поки зовсім поправлюсь, жити спокійно, врівноважено і щоб ніщо мені не натягало нервів (Л. Укр., V, 1956, 289);
— Не роби таких гримас, Зоню, — врівноважено застерегла її Олена (Вільде, Сестри.., 1958, 288).
Словник української мови (СУМ-11)