зрілість — Орфографічний словник української мови

зрілість — [зр’іл'іс'т'] -лос'т'і, ор. -л'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
зрілість — -лості, ж. 1》 Стан організму, який досяг повного розвитку. 2》 перен. Високий ступінь розвитку досконалості, майстерності. Атестат зрілості. Зрілість товару — стадія циклу життя товару, яка характеризується тим, що більшість покупців уже придбала товар. Великий тлумачний словник сучасної мови
зрілість — ЗРІ́ЛІСТЬ, лості, ж. 1. Стан організму, який досяг повного розвитку. Безхмарна юність проліта, надходять зрілості літа (Уп., Вітчизна миру, 1951, 88); Ліза прийшла в новенькім капелюсі, від неї пашіло разом молодістю й зрілістю (Ю. Янов., І, 1958, 179). Словник української мови в 11 томах