зрілість

ЗРІ́ЛІСТЬ, лості, ж.

1. Стан організму, який досяг повного розвитку.

Безхмарна юність проліта, надходять зрілості літа (Уп., Вітчизна миру, 1951, 88);

Ліза прийшла в новенькім капелюсі, від неї пашіло разом молодістю й зрілістю (Ю. Янов., І, 1958, 179).

2. перен. Високий ступінь розвитку, досконалості, майстерності.

Я говорю.. про художню і громадську зрілість поета, яка полягає у глибині життєвого досвіду, у широті його поглядів на дійсність і людину (Мал., Думки.., 1959, 44);

Зараз на нього дивитимуться сотні пар очей. А він складатиме перед ними екзамен. Екзамен на творчу зрілість, на право називатися артистом цирку (Ткач, Арена, 1960, 173);

Нашого молодого сучасника відзначає політична зрілість, непохитність ідейних переконань, широке коло інтересів (Ком. Укр., 5, 1963, 33).

Атеста́т зрі́лості див. атеста́т;

Стате́ва зрі́лість див. стате́вий.

Значення в інших словниках

1. зрілість — зрі́лість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. зрілість — [зр’іл'іс'т'] -лос'т'і, ор. -л'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. зрілість — -лості, ж. 1》 Стан організму, який досяг повного розвитку. 2》 перен. Високий ступінь розвитку досконалості, майстерності. Атестат зрілості. Зрілість товару — стадія циклу життя товару, яка характеризується тим, що більшість покупців уже придбала товар.  Великий тлумачний словник сучасної мови