Великий тлумачний словник сучасної мови

зрілість

зрі́лість

-лості, ж.

1》 Стан організму, який досяг повного розвитку.

2》 перен. Високий ступінь розвитку досконалості, майстерності. Атестат зрілості.

Зрілість товару — стадія циклу життя товару, яка характеризується тим, що більшість покупців уже придбала товар.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. зрілість — зрі́лість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. зрілість — [зр’іл'іс'т'] -лос'т'і, ор. -л'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
  3. зрілість — ЗРІ́ЛІСТЬ, лості, ж. 1. Стан організму, який досяг повного розвитку. Безхмарна юність проліта, надходять зрілості літа (Уп., Вітчизна миру, 1951, 88); Ліза прийшла в новенькім капелюсі, від неї пашіло разом молодістю й зрілістю (Ю. Янов., І, 1958, 179).  Словник української мови в 11 томах