зубрячка —
-и, розм. Жін. до зубрій.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зубрячка —
ЗУБРЯ́ЧКА, и, ж., розм. Те саме, що зубрі́ння. Він махнув рукою на спочинок і по давньому звичаю вдався в зубрячку (Вас., І, 1959, 228); Дітям було нелегко вчитися латинською мовою. Усе навчання будувалося на зубрячці, на механічному запам’ятовуванні (Іст. середніх віків, 1955, 129).
Словник української мови в 11 томах