Значення в інших словниках
-
зубці —
зубців, мн., кул., заст. Страва з очищених зерен ячменю, зварених або підсмажених.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
зубці —
ЗУ́БЦІ́, зу́бці́в, мн., кул., заст. Страва з очищених зерен ячменю, зварених або підсмажених. Тут їли рознії потрави.. На закуску куліш і кашу, Лемішку, зубці, путрю, квашу (Котл., І, 1952, 73).
Словник української мови в 11 томах
-
зубці —
Завершення стін стародавніх і середньовічних споруд вертикальними виступами з невеликими просвітами. Застосовувалися у якості бійниць верхнього бою у фортечних стінах і баштах переважно у стародавній і середньовічній архітектурі...
Архітектура і монументальне мистецтво