зубці

Значення в інших словниках

1. зубці — зубців, мн., кул., заст. Страва з очищених зерен ячменю, зварених або підсмажених. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. зубці — ЗУ́БЦІ́, зу́бці́в, мн., кул., заст. Страва з очищених зерен ячменю, зварених або підсмажених. Тут їли рознії потрави.. На закуску куліш і кашу, Лемішку, зубці, путрю, квашу (Котл., І, 1952, 73). Словник української мови в 11 томах
3. зубці — Завершення стін стародавніх і середньовічних споруд вертикальними виступами з невеликими просвітами. Застосовувалися у якості бійниць верхнього бою у фортечних стінах і баштах переважно у стародавній і середньовічній архітектурі... Архітектура і монументальне мистецтво