1. Орфографічний словник української мови

зубцюватий

зубцюва́тий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зубцюватий — -а, -е. Те саме, що зубчастий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зубцюватий — ЗУБЧА́СТИЙ (ЗУБЧА́ТИЙ) (який має зубці чи форму зубців), ЗУБЦЮВА́ТИЙ. Вони ще довго бачили шпиль Херсонеського маяка і зубчасті обриси Генуезької башти над Балаклавою (В. Словник синонімів української мови
  3. зубцюватий — ЗУБЦЮВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що зубча́стий. Сонце вже наближалося до далекої зубцюватої смуги лісу (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 584). Словник української мови в 11 томах