зубцюватий

зубцюва́тий

-а, -е.

Те саме, що зубчастий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зубцюватий — зубцюва́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зубцюватий — ЗУБЧА́СТИЙ (ЗУБЧА́ТИЙ) (який має зубці чи форму зубців), ЗУБЦЮВА́ТИЙ. Вони ще довго бачили шпиль Херсонеського маяка і зубчасті обриси Генуезької башти над Балаклавою (В. Словник синонімів української мови
  3. зубцюватий — ЗУБЦЮВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що зубча́стий. Сонце вже наближалося до далекої зубцюватої смуги лісу (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 584). Словник української мови в 11 томах