1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зубчастий

зубча́стий

-а, -е.

Який має зубці, із зубцями (див. зубець).

|| Який здійснюється за допомогою коліс, що мають зубці. Зубчасте зчеплення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зубчастий — зубча́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зубчастий — ЗУБЧА́СТИЙ (ЗУБЧА́ТИЙ) (який має зубці чи форму зубців), ЗУБЦЮВА́ТИЙ. Вони ще довго бачили шпиль Херсонеського маяка і зубчасті обриси Генуезької башти над Балаклавою (В. Словник синонімів української мови
  3. зубчастий — ЗУБЧА́СТИЙ, а, е. Який має зубці, із зубцями ( див. зубе́ць). — Дивимось— одна залізяка, що нагинає до машини пашню, летить к бісовому батькові; далі спідня зубчаста коса, а там і верхня — мов хто руками бере їх та геть одкидає!... Словник української мови в 11 томах