Орфографічний словник української мови

зубцюватий

зубцюва́тий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зубцюватий — -а, -е. Те саме, що зубчастий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зубцюватий — ЗУБЧА́СТИЙ (ЗУБЧА́ТИЙ) (який має зубці чи форму зубців), ЗУБЦЮВА́ТИЙ. Вони ще довго бачили шпиль Херсонеського маяка і зубчасті обриси Генуезької башти над Балаклавою (В.  Словник синонімів української мови
  3. зубцюватий — ЗУБЦЮВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що зубча́стий. Сонце вже наближалося до далекої зубцюватої смуги лісу (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 584).  Словник української мови в 11 томах