Значення в інших словниках
-
зубцюватий —
зубцюва́тий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
зубцюватий —
ЗУБЧА́СТИЙ (ЗУБЧА́ТИЙ) (який має зубці чи форму зубців), ЗУБЦЮВА́ТИЙ. Вони ще довго бачили шпиль Херсонеського маяка і зубчасті обриси Генуезької башти над Балаклавою (В.
Словник синонімів української мови
-
зубцюватий —
ЗУБЦЮВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що зубча́стий. Сонце вже наближалося до далекої зубцюватої смуги лісу (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 584).
Словник української мови в 11 томах