зумисна —
присл., діал. Навмисне.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зумисна —
ЗУМИ́СНА, присл., рідко. Те саме, що зуми́сно. Щось мов зумисна шептало їй, що Іван брехав, що забуває про ню [неї] (І. Франко); Обложивши Іскоростень, він зумисна відмовився брати його мечем, давши деревлянам донесхочу наголодуватись (І. Білик).
Словник української мови у 20 томах