зумисна

зуми́сна

присл., діал.

Навмисне.

Значення в інших словниках

1. зумисна — зуми́сна прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. зумисна — ЗУМИ́СНА, присл., рідко. Те саме, що зуми́сно. Щось мов зумисна шептало їй, що Іван брехав, що забуває про ню [неї] (І. Франко); Обложивши Іскоростень, він зумисна відмовився брати його мечем, давши деревлянам донесхочу наголодуватись (І. Білик).  Словник української мови у 20 томах