зумисна

ЗУМИ́СНА, присл., рідко.

Те саме, що зуми́сно.

Щось мов зумисна шептало їй, що Іван брехав, що забуває про ню [неї] (І. Франко);

Обложивши Іскоростень, він зумисна відмовився брати його мечем, давши деревлянам донесхочу наголодуватись (І. Білик).

Значення в інших словниках

1. зумисна — зуми́сна прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. зумисна — присл., діал. Навмисне.  Великий тлумачний словник сучасної мови