зупиняти —
-яю, -яєш, недок., зупинити, -иню, -иниш, док., перех. 1》 Припиняти рух кого-, чого-небудь, примушувати когось або щось стати, спинитися. || Припиняти роботу машини, механізму тощо або підприємства і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зупиняти —
ГАЛЬМУВА́ТИ (сповільнювати або припиняти рух транспорту), ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИ, ЗУПИНЯ́ТИ, СПИНЯ́ТИ (до повної зупинки). — Док.: загальмува́ти, зупини́ти, спини́ти.
Словник синонімів української мови
зупиняти —
ЗУПИНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗУПИНИ́ТИ, иню́, и́ниш, док., перех. 1. Припиняти рух кого-, чого-небудь, примушувати когось або щось стати, спинитися. Я зупиняю підводу, і йдемо пішки (Коцюб., III, 1956, 137); Святослав зупиняє коня.
Словник української мови в 11 томах
зупиняти —
Зупиня́ти, -ня́ю, -єш сов. в. зупини́ти, -ню́, -ниш, гл. Останавливать, остановить, удерживать, удержать. Да гуляла, гуляла, мати не спиняла, да тепер зупинила. Чуб. V. 542. Підбігли до його і зупинили коня. Стор. МПр. 52.
Словник української мови Грінченка