зупиняти
ГАЛЬМУВА́ТИ (сповільнювати або припиняти рух транспорту), ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИ, ЗУПИНЯ́ТИ, СПИНЯ́ТИ (до повної зупинки). — Док.: загальмува́ти, зупини́ти, спини́ти. Машиніст дивиться: зелений вогонь — значить, вільна путь, жовтий — бережися, недалечко попереду або назустріч іде поїзд, гальмуй (О. Донченко); Минувши поворот, поїзд загальмував і зупипився (О. Скляренко); Вони стріляли в машиніста на ходу, і поки не зупинився поїзд, грізно кричали з розпластаних своїх коней: — Зупиняй поїзд! (О. Довженко); Пітьма намотувалася на колеса.. — Спиняй, Миколо, я вже вертаюся (Григорій Тютюнник).
ЗАТРИ́МУВАТИ (заважати, пере-шкоджати кому-, чому-небудь рухатися, розвиватися тощо з належною швидкістю), ЗАДЕ́РЖУВАТИ, СТРИ́МУВАТИ, УТРИ́МУВАТИ (ВТРИ́МУВАТИ), ПРИТРИ́МУВАТИ, ГАЛЬМУВА́ТИ, ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИ, УПОВІ́ЛЬНЮВАТИ (ВПОВІ́ЛЬНЮВАТИ), СПОВІ́ЛЬНЮВАТИ, ЗДЕ́РЖУВАТИ розм., ПРОВОЛІКА́ТИ розм. — Док.: затри́мати, заде́ржати, стри́мати, утри́мати (втри́мати), притри́мати, загальмува́ти, упові́льнити (впові́льнити), спові́льнити, зде́ржати, проволокти́, опізни́ти заст. Затримувати суспільний розвиток; Глибокий яр, прудкий потік мене щомить задержують (Уляна Кравченко); — Природа речей двоїста, і ці самі звички, що надають сталості нашому життю.. разом з тим гальмують наш поступ до вищих життєвих форм (В. Підмогильний); Наче хтось навмисне підсунув йому такий волохатий папір, що перо раз у раз надибує на якісь горбки, чіпляється і уповільнює лет мислі (Н. Рибак). — Пор. 1. зупиня́ти, 1. стри́мувати, 1. упові́льнювати.
ЗУПИНЯ́ТИ (примушувати когось, щось стати, спинитися), СПИНЯ́ТИ, ЗОСТАНО́ВЛЮВАТИ розм., ЗАПИНЯ́ТИ діал.; ЗАТРИ́МУВАТИ із сл. хода, біг і т. ін.; ПРИПИНЯ́ТИ, ПРИТРИ́МУВАТИ, ПРИДЕ́РЖУВАТИ (на деякий час); СТО́ПОРИТИ, ЗАСТО́ПОРЮВАТИ (машини, механізми); ТАМУВА́ТИ, ЗАТАМО́ВУВАТИ (вільний рух, плин чогось). — Док.: зупини́ти, спини́ти, зостанови́ти, запини́ти, затри́мати, припини́ти, притри́мати, приде́ржати, засто́порити, затамува́ти. Аркадій Валеріанович зупиняє на сивому пагорбі свого чистокровця (М. Стельмах); Врешті стаю. Мене спиняє біла піна гречок, запашна, легка, наче збита крилами бджіл (М. Коцюбинський); Йосип зостановлював її, а вона і ухом не веде (Панас Мирний); Їхали (верхівці) швидко, вчвал, вимахуючи нагайками, тільки порівнявшися з павільйоном, трохи затримали біг свій (Леся Українка); Вона бігла б, та боялась, що її припинять, догадаються, що тікає (Б. Грінченко); Той (капітан), нарешті, стопорить машину (коли машина є) чи згортає парус, коли йде під парусом, і правує до берега ближче (О. Гончар); Водій ледве встиг застопорити машину (Ю. Смолич); Нурла затамовував потік вище, одводив його до себе і давав воду свому куткові (М. Коцюбинський).
УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ) (кров), ЗУПИНИ́ТИ, ЗАТАМУВА́ТИ. — Недок.: угамо́вувати (вгамо́вувати), зупиня́ти, тамува́ти, затамо́вувати. — Дивись на хусточку мою. Узористі сліди. Бува поранять у бою, до рани приклади. Вгамує кров гарячий шовк (А. Малишко); Павло з фельдшерами й санітарами зупиняли кров, робили перші перев'язки (В. Кучер); Живемо... Звичайнісінька рана... Ага, друга. Ух, ти! Тамуй кров! Затискуй! (О. Довженко).
Словник синонімів української мови