зупинка
ЗУПИ́НКА (місце, пункт, де зупиняється транспорт; відстань між двома такими пунктами), ПЕРЕСТА́НОК діал., СЕ́КЦІЯ рідко. Петро поспішив на зупинку автобуса (А. Хорунжий); Писатиму на перестанках, а то для друкарів отаке тремтяче писання, певне, не дуже приємне (Леся Українка); Не завважили (співрозмовники), коли заїхали трамваєм дві секції (Лесь Мартович).
ПЕРЕГІН (частина шляху між двома зупинками, станціями тощо), ПРОГІН розм., ПРОЛІ́Т розм.; СТА́НЦІЯ розм. (між двома залізничними пунктами); ЗУПИ́НКА розм. (між двома пунктами в русі транспорту). Провідниця попередила Оленку, щоб готувалася сходити. За кілька перегонів Тернівка (В. Кучер); Іще кілька прогонів — і буде невеличка слобідська станція (А. Шиян); На станціях жадібно впивався в чорні слова на білій стіні й читав по літерах. А потім вираховував, скільки прольотів лишилося ще (А. Головко); Панок постояв трохи, докурив папіросу і десь щез. Щось пару станцій я його не бачив (М. Коцюбинський); Проїхали три зупинки.
Словник синонімів української мови