Орфографічний словник української мови

кабичка

каби́чка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. кабичка — -и, ж. Зменш. до кабиця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кабичка — КАБИ́ЧКА, и, ж. Зменш. до каби́ця. Найпростіший тип літньої кухні є плита, збудована просто неба (кабичка) (Жилий буд. колгоспника, 1956, 83); Над відкритою літньою кухнею-кабичкою, що вся шкварчить і пашить,.. ясніє добра, всеобіймаюча материна усмішка (Гончар, Тронка, 1963, 8).  Словник української мови в 11 томах