кабичка

КАБИ́ЧКА, и, ж. Зменш. до каби́ця.

Найпростіший тип літньої кухні є плита, збудована просто неба (кабичка) (Жилий буд. колгоспника, 1956, 83);

Над відкритою літньою кухнею-кабичкою, що вся шкварчить і пашить,.. ясніє добра, всеобіймаюча материна усмішка (Гончар, Тронка, 1963, 8).

Значення в інших словниках

1. кабичка — каби́чка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. кабичка — -и, ж. Зменш. до кабиця.  Великий тлумачний словник сучасної мови