калюс — Орфографічний словник української мови

калюс — -у, ч. Тканинне новоутворення в рослин, що виникає на пораненій поверхні (на місці надрізів, розколин тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
калюс — ка́люс, ка́лус (від лат. callum – товста шкіра, мозоль) тканинне новоутворення у рослин на поверхні ран (у місцях надрізів, тріщин тощо). Сприяє загоюванню ран. Словник іншомовних слів Мельничука
калюс — КА́ЛЮС, у, ч. Тканинне новоутворення в рослин, що виникає на пораненій поверхні (на місці надрізів, розколин тощо). Через 10-12 днів, як тільки на живцях [герані] утвориться калюс, провітрювання теплиць посилюють (Ол. та ефір. культ. Словник української мови в 11 томах