калюс

ка́люс

-у, ч.

Тканинне новоутворення в рослин, що виникає на пораненій поверхні (на місці надрізів, розколин тощо).

Значення в інших словниках

1. калюс — ка́люс іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. калюс — ка́люс, ка́лус (від лат. callum – товста шкіра, мозоль) тканинне новоутворення у рослин на поверхні ран (у місцях надрізів, тріщин тощо). Сприяє загоюванню ран.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. калюс — КА́ЛЮС, у, ч. Тканинне новоутворення в рослин, що виникає на пораненій поверхні (на місці надрізів, розколин тощо). Через 10-12 днів, як тільки на живцях [герані] утвориться калюс, провітрювання теплиць посилюють (Ол. та ефір. культ.  Словник української мови в 11 томах