калюс

ка́люс

-у, ч.

Тканинне новоутворення в рослин, що виникає на пораненій поверхні (на місці надрізів, розколин тощо).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. калюс — ка́люс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. калюс — ка́люс, ка́лус (від лат. callum – товста шкіра, мозоль) тканинне новоутворення у рослин на поверхні ран (у місцях надрізів, тріщин тощо). Сприяє загоюванню ран. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. калюс — КА́ЛЮС, у, ч. Тканинне новоутворення в рослин, що виникає на пораненій поверхні (на місці надрізів, розколин тощо). Через 10-12 днів, як тільки на живцях [герані] утвориться калюс, провітрювання теплиць посилюють (Ол. та ефір. культ. Словник української мови в 11 томах