калюс
ка́люс
-у, ч.
Тканинне новоутворення в рослин, що виникає на пораненій поверхні (на місці надрізів, розколин тощо).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- калюс — ка́люс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- калюс — ка́люс, ка́лус (від лат. callum – товста шкіра, мозоль) тканинне новоутворення у рослин на поверхні ран (у місцях надрізів, тріщин тощо). Сприяє загоюванню ран. Словник іншомовних слів Мельничука
- калюс — КА́ЛЮС, у, ч. Тканинне новоутворення в рослин, що виникає на пораненій поверхні (на місці надрізів, розколин тощо). Через 10-12 днів, як тільки на живцях [герані] утвориться калюс, провітрювання теплиць посилюють (Ол. та ефір. культ. Словник української мови в 11 томах