калюс
ка́люс, ка́лус
(від лат. callum – товста шкіра, мозоль)
тканинне новоутворення у рослин на поверхні ран (у місцях надрізів, тріщин тощо). Сприяє загоюванню ран.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- калюс — ка́люс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- калюс — -у, ч. Тканинне новоутворення в рослин, що виникає на пораненій поверхні (на місці надрізів, розколин тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
- калюс — КА́ЛЮС, у, ч. Тканинне новоутворення в рослин, що виникає на пораненій поверхні (на місці надрізів, розколин тощо). Через 10-12 днів, як тільки на живцях [герані] утвориться калюс, провітрювання теплиць посилюють (Ол. та ефір. культ. Словник української мови в 11 томах