Орфографічний словник української мови

канцелярія

канцеля́рія

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. канцелярія — Контора, р. бюро, ок. писарня.  Словник синонімів Караванського
  2. канцелярія — [канцеил’ар'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
  3. канцелярія — -ї, ж. Відділ установи, який веде діловодство. || Приміщення цього відділу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. канцелярія — канцелярія 1. канцелярія ◊ па́нська канцелярія адвокатська контора, яка займається винятково резонансними справами: Адвокатська канцелярія мого дядька належала до т.зв.  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. канцелярія — Канцеля́рія, -рії, -рією; -ля́рії, -рій  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. канцелярія — КАНЦЕЛЯ́РІЯ, ї, ж. Відділ установи, який займається діловодством. Писарі з канцелярії покинуть писати, шевчики, кравчики.. — усі ж то лавою йдуть… куди ж то? На Гончарівку (Кв.-Осн., II, 1956, 310); Він попав в військову канцелярію і служив за писаря (Н.  Словник української мови в 11 томах
  7. канцелярія — рос. канцелярия підрозділ установи (організації, підприємства), що відає діловодством, службовим листуванням, оформленням документації.  Eкономічна енциклопедія