канцелярія —
канцеля́рія іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
канцелярія —
[канцеил’ар'ійа] -йі, ор. -йеійу
Орфоепічний словник української мови
канцелярія —
-ї, ж. Відділ установи, який веде діловодство. || Приміщення цього відділу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
канцелярія —
канцелярія 1. канцелярія ◊ па́нська канцелярія адвокатська контора, яка займається винятково резонансними справами: Адвокатська канцелярія мого дядька належала до т.зв.
Лексикон львівський: поважно і на жарт
канцелярія —
КАНЦЕЛЯ́РІЯ, ї, ж. Відділ установи, який займається діловодством. Писарі з канцелярії покинуть писати, шевчики, кравчики.. — усі ж то лавою йдуть… куди ж то? На Гончарівку (Кв.-Осн., II, 1956, 310); Він попав в військову канцелярію і служив за писаря (Н.
Словник української мови в 11 томах
канцелярія —
рос. канцелярия підрозділ установи (організації, підприємства), що відає діловодством, службовим листуванням, оформленням документації.
Eкономічна енциклопедія