Значення в інших словниках
-
канчук —
(батіг із плетеними ремінцями) нагайка.
Словник синонімів Полюги
-
канчук —
Нагай, малахай, гарапник; БАТІГ.
Словник синонімів Караванського
-
канчук —
див. батіг
Словник синонімів Вусика
-
канчук —
-а, ч. Нагайка з переплетених ремінців.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
канчук —
БАТІ́Г (прикріплений до держака сплетений перев. із сириці ремінець, яким звичайно поганяють коней, волів — в упряжці, на оранці тощо, а також користуються пастухи); БАТУ́РА розм. (великий батіг); БИЧ, ГАРА́ПНИК, МАЛАХА́Й, БАЙБАРА́ діал.
Словник синонімів української мови
-
канчук —
Канчу́к, -ка́; -чуки́, -кі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
канчук —
КАНЧУ́К, а́, ч. Нагайка з переплетених ремінців. Самійло хвалився, що аж три канчуки звелено в сирівці намочити (Мирний, IV, 1955, 236); На його [мужика] руках, плечах і ногах сиділи три сильні драби, а два інші прали канчуками (Фр.
Словник української мови в 11 томах
-
канчук —
Канчук, -ка м. Плеть, нагайка. Знайшли його повішеного за ноги й зашмагованого канчуками. Стор. МПр. 96. Під'їжджає пан оконом, канчук роспускає. н. п.
Словник української мови Грінченка