Орфографічний словник української мови

канькати

ка́нькати

дієслово недоконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. канькати — див. просити  Словник синонімів Вусика
  2. канькати — -ає, недок., розм. Кричати (про каню).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. канькати — КА́НЬКАТИ, ає, недок., розм. Кричати (про каню). Умів [Іван] знаходити помічне зілля.., розумів, про що канькає каня, з чого повстала зозуля (Коцюб., II, 1955, 307).  Словник української мови в 11 томах